Ювелірне мистецтво гунської доби

 
 

Ювелірне мистецтво гунської доби




Перша половина І тис. н. є. ознаменувала новий етап історичного розвитку Східної Європи. В 370-х роках у південноукраїнські степи із Середньої Азії вдерлися кочові гунські орди, об'єднані в могутній племінний союз. Матеріали археологічних досліджень, а також писемні джерела свідчать про те, що з появою гунів у другій половині IV - першій половині V ст. на всій степовій території від Дону до Середнього Подунав'я формується нова культура кочовиків доби великого переселення народів. Під впливом гунської культури в ювелірному мистецтві кочовиків набув поширення так званий гунський поліхромний стиль, особливістю якого є декорування виробів вставками з напівдорогоцінного каміння, самоцвітів червонуватих відтінків - гранату, сердоліку, бурштину і кольорового скла. Яскравим зразком гунського поліхромного стилю є унікальний залізний дволезовий меч. Його навершя, руків'я та перехрестя із золотих платівок заповнено всередині органічною масою, а їх зовнішню поверхню інкрустовано вставками гранату в напаяних гніздах круглої та овальної форми. Перехрестя та навершя орнаментовано візерунками у вигляді трикутників та виноградних грон, викладених зерню. Сканною дротинкою прикрашено місця з'єднання золотих платівок. Гармонійне поєднання кольорових вставок напівдорогоцінного каміння, золотого тла і сканного орнаменту надає виробові своєрідної краси, яскравості та пишноти, що відповідало смакам гунської знаті. Меч був парадною зброєю гунського заможного воєначальника. Серед пам'яток ювелірного мистецтва з поховань кочовиків гунського часу подібних знахідок досі не траплялося.

 

Ювелірні вироби гунського часу за стилістичними та технічними ознаками поділяються на дві групи. До першої групи включено предмети, інкрустовані кольоровими вставками в напаяних гніздах, до другої - виготовлені в техніці перегородчастої інкрустації. Золота діадема належить до першої групи поліхромних виробів. Вона має вигляд вузької прямокутної стрічки з фігурним верхнім фризом. Лицьовий бік інкрустовано 45 вставками з бурштину в гніздах різноманітної форми: круглих, прямокутних, краплеподібних і сегментоподібних.
Інтенсивне розміщення на золотій поверхні кольорових вставок є характерною рисою подібних діадем гунської епохи. Декор діадеми доповнено орнаментом у вигляді численних трикутників із дрібної зерні, розташованих у проміжках між гніздами. Краї діадеми окантовано тонкими накладними сканними стрічками. Золоті розкішно оздоблені напівдорогоцінним камінням діадеми були прикрасами жіночих святкових головних уборів. їх носили як вінці або начільні пов'язки в основному особи знатного роду; рядове населення носило недорогі начільні пов'язки. У Північному Причорномор'ї мода на металеві діадеми була поширена ще в античну епоху.

 

Виготовлення прикрас з кольоровими вставками, відокремленими одна від одної перегородками, було новим явищем в ювелірному мистецтві кочовиків Північного Причорномор'я IV—V ст. Ідея суцільного покриття поверхні виробу кольоровими вставками з різноманітного напівкоштовного каміння або кольорового скла знайшла найбільш повне і лаконічне втілення у техніці перегородчастої інкрустації. Вироби з перегородчастою інкрустацією найчастіше виконували із золота. Перегородки робили з міцної золотої пластини: вузенькі смужки напаювали на основу ребром, утворюючи гнізда-вічка. В них вміщували пласкі шліфовані пластинки з каменю або скла. Під них підкладали золоту фольгу, яка не тільки зберігала блиск вставки, але й підсилювала його. Іноді вироби з перегородчастою інкрустацією мали срібну основу, зрідка - бронзову. Золоті поясні пряжки з музейної колекції належать до другої групи поліхромних ювелірних виробів гунського часу: їх виконано в техніці перегородчастої інкрустації. Вироби складаються з овальних рамок і овальних щитків коробчастої конструкції з рухомими язичками. Поверхню щитків прикрашено п'ятьма і двома пласкими вставками сердоліку, вправленими у сегментоподібні гнізда. Золоті краї гнізд утворюють своєрідний геометричний візерунок. Орнамент кожної пряжки доповнено трьома півсферичними головками заклепок, призначених для кріплення предметів до пояса. У степовій смузі півдня України знахідки прикрас із перегородчастою емаллю є великою рідкістю.

 

З появою гунів у степах Північного Причорномор'я поширилося своєрідне оздоблення коня. Шкіряні вуздечкові ремені прикрашали пласкими бляшками та пластинами різних геометричних форм, прикріплювали до ременів штифтами, розміщеними зі зворотного боку. В місцях перехрещення налобного, наносного та бокових ременів вуздечки прикріплювали хрестоподібні пластини. Одна з таких накладок, яку вирізано з бронзової пластини, обтягнутої золотим листом, зберігається в експозиції музею. Накладку оздоблено в гунському поліхромному стилі, її лицьовий бік інкрустовано п'ятьма вставками сердоліку в напаяних гніздах круглої та овальної форми. Центральне гніздо і краї виробу облямовано рубчастим обідком, що імітує зернь. Орнамент виконано з рубчастого дроту, прокладеного між бронзовою основою і золотим покриттям. На півдні нашої країни подібні вуздечкові прикраси археологи знаходили тільки в пам'ятках степової смуги, в місцях перебування кочовиків.

 

Вуздечкова накладка має вигляд золотої прямокутної пластини. Належить до першої групи поліхромних прикрас гунського часу. Поверхню виробу інкрустовано трьома рядами вставок сердоліку в напаяних гніздах різних геометричних форм. Гнізда облямовано обідками з дрібної зерні, які, з одного боку, є елементами декору: надають виробові більш святкового і багатого вигляду, а з другого - виконують технічну функцію: підтримують стінки гнізд. Три краї пластини оформлено рельєфними візерунками у вигляді подвійних рубчастих накладних стрічок. Чотири штифти з півсферичними головками на кінцях слугували для кріплення накладки до основи. Цілком імовірно, що ця прикраса мала вторинне використання як вуздечкова накладка. Більшу її частину відрізано. Вірогідно, пластина була частиною розкішної діадеми, згодом розрізаної на шматки. Знахідки прикрас з ознаками вторинного використання у похованнях гунського часу відомі на значній території півдня України. Пам'ятки ювелірного мистецтва гунської епохи є прикладом різних культурних впливів: поєднання греко-римських традицій з елементами сарматського і готського мистецтва та нових мотивів, привнесених завойовниками-гунами. На думку дослідників, центром виготовлення виробів у поліхромному стилі була кримська провінція Візантії - Боспор, який постачав свою продукцію місцевому степовому населенню.



Создан 13 апр 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником