осередки культурогенезу

 
 

осередки культурогенезу




Осередки культурогенези. Для кращого розуміння характеру подій, що відбувалися за доби бронзи на теренах України, варто використати таке поняття як "осередок культурогенези". Його запропоновано на початку 90-х рр. ХХ ст. російським археологом В. С. Бочкарьовим. Під осередком культурогенези дослідник розуміє регіони інтенсивного утворення, за певних сприятливих обставин, нових археологічних культур чи навіть культурно-історичних спільнот. Так, В. С. Бочкарьов виділяє для доби бронзи Волго-Уральський, Карпато-Дунайський та Північнокавказький осередки культурогенези. Жвава дискусія, що розгорнулася довкола цієї проблеми, призвела до уточнення термінології та виділення нових осередків культурогенези для доби бронзи. Зокрема, на теренах України пропонується виділити нові осередки (центри) культурогенези — Карпато-Дніпровський та Дніпро-Донецький. 
Виділення двох останніх оcередків має не лише суто технічне значення — для ліпшого усвідомлення ще й досі загадкових процесів культуротворення, а й певне ідеологічне. Адже, з виділенням В. С. Бочкарьовим трьох перших осередків культурогенези, землі України потрапили до, умовно кажучи, "сірої зони", населення якої нібито було не здатним до творення нових культур, а лише механічно сприймало культурні імпульси креативніших сусідів,  яким, на рівні підсвідомості, надається ореол таких собі культуртрегерів. Виділення "українських" осередків культурогенези, знімає, певним чином, гостроту одвічної залежності від зовнішніх запозичень.
Карпато-Дніпровський осередок (центр) культурогенези виділив В. І. Клочко. Осередок починає функціонувати на початку доби бронзи з розпадом культурно-історичної спільноти Кукутені-Трипілля та утворенням в Карпато-Дніпровському ареалі усатівської, софіївської та городсько-волинської культур (груп пам'яток) на початку ІІІ тис. до н.е. Надалі Карпато-Дніпровський осередок відігравав вирішальну роль у формуванні східного блоку культур шнурової кераміки (бойових сокир), східних утворень тшинецької культурно-історичної спільноти (комарівська, сосницька культури), блоку культур Сабатинівка-Ноуа-Кослоджень, а за доби фінальної бронзи — білогрудівської та чорноліської культур. Економічним підґрунтям сталого функціонування Карпато-Дніпровського осередку культурогенези виступало комплексне скотарсько-землеробське господарство "пасторального" типу, що виявилося за місцевих умов ефективнішим від землеробсько-скотарської господарчої системи Кукутені-Трипілля. Цей осередок спирався також на природні ресурси Карпатських гір, зокрема на поклади корисних копалин (мідь, золото, сіль, кремінь) Трансільванії, Закарпаття та Волині. Не можна не зазначити також, що саме він може бути пов'язаним з генезою слов'ян. Разом з тим, думка В. І. Клочка, що саме цьому осередкові своїм походженням зобов'язані "арійські" культури бронзової доби, лишається дискусійною. Генези "арійських" культур мав більше стосувався інший, лівобережний, осередок культурогенези.
Дніпро-Донецький осередок культурогенези окреслив В. В. Отрощенко. З історії виділення осередків культурогенези видно, що обов'язковим елементом в їхніх назвах є позначення того чи іншого гірського пасма (Балкани, Карпати, Кавказ, Урал). Своєрідна опора на гірські масиви виступає ніби обов'язковою передумовою стартового імпульсу процесів культурогенези. Ймовірно, гори виступали не лише природним захистом для тих пассіонаріїв (за Л. М. Гумільовим), що зважилися порушити плин усталеної традиції й вибудувати принципово нові культурні традиції, але й свого роду ресурсним забезпеченням революційних змін. Саме аспект ресурсності зобов'язує нас звернути увагу на Донецький кряж з його доступними для розробки родовищами кременю, крейди, будівельного каменю, солі, міді, сурми, миш'яку, поліметалів, кам'яного вугілля. Отже, з огляду на природні скарби, Донецький кряж може бути поставлений поряд з класичними горами, а значить і розглянутий в контексті ресурсної бази Дніпро-Донецького осередку культурогенези. Доволі рясна мережа середніх та малих річок, серед яких – Лугань, Міус, Кальміус, Вовча, Самара, Бахмутка, забезпечували оперативний вихід з кряжу на великі водні артерії Дніпра, Сіверського Дінця — Дону, а також до узбережжя Азовського моря. Такі сприятливі умови для пересування груп людей, сировини та готових речей в межах регіону безумовно позначалися на процесах культурогенези, сприяли їхній активізації. 
Дніпро-Донецький регіон в археологічній ретроспективі постає доволі стабільною зоною культуротворення, принаймні, від доби неоліту. Серед проектів, що відбулися: Дніпро-донецька культурно-історична спільнота доби неоліту; маріупольська культурно-історична область на переході до енеоліту, середньостогівська спільнота енеолітичної доби. З окресленим регіоном генетично пов'язана постмаріупольська (квітянська) культура доби пізнього енеоліту з виразним підмогильним ритуалом поховання та першими незаперечними проявами місцевого ливарного та металообробного виробництва. 
На такій потужній генетичній базі постала ямна культурно-історична спільнота на межі ІV—ІІІ тис. до н.е. з власним колісним транспортом та монументальною антропоморфною скульптурою. Помічено підвищену концентрацію ямних поховань з металевими виробами на сході України, порівняно із ситуацією на теренах цієї спільноти загалом. Досліджуючи давні могили саме в середній течії Сіверського Дінця, російський археолог В. О. Городцов ще на початку ХХ ст. виділив базові культури Південно-Східної Європи — ямну, катакомбну та зрубну – та розробив періодизацію бронзової доби. Генеза цих культур, а тепер вже культурно-історичних спільнот, пов'язується з Дніпро-Донецьким регіоном.
Інтенсивний процес творення нових археологічних культур фіксується тут і на пізньому етапі розвитку катакомбної культурно-історичної області. Кількість катакомбних поховань з металевими виробами в регіоні суттєво перевищує цей показник у культурно-історичній області загалом. Запропоновано виділити Донецький центр металообробного ремесла для доби середньої бронзи. 
У Дніпро-Донецькому степовому регіоні зосереджено еталонні пам'ятки бабинської культури (культури багатоваликової кераміки) з епонімним поселенням Бабине ІІІ включно. Доведено, що саме довкола Донецького кряжу (Дніпро-Донецький осередок бабинської культурогенези) відбулося формування на межі ІІІ-ІІ тис. до н.е. цього видатного культурного явища на переході від середньої до пізньої бронзи. Цей процес прямо пов'язується з міднорудними копальнями Бахмутської улоговини.   
Пульсація Дніпро-Донецького осередку культурогенези виразно проявила себе на час формування бережнівсько-маївської зрубної культури доби пізньої бронзи. Дослідження міднорудних копалень названої культури дозволило поставити питання щодо Донецького гірничо-металургійного центру (ДГМЦ) доби пізньої бронзи. Вказано на прямий зв'язок ДГМЦ з осередком формування бережнівсько-маївської зрубної культури. В етнічному аспекті функціонування Дніпро-Донецького осередку культурогенези відбиває лінію розвитку індоіранських племен.
Припинення розробки міднорудних копалень Бахмутської улоговини у ХІІ ст. до н.е. збіглося з розпадом зрубної культурно-історичної спільноти й відіграло фатальну роль для Дніпро-Донецького осередку культурогенези, відсунувши його на узбіччя культуротворчих процесів за доби фінальної бронзи. 
Карпато-Дунайський осередок культурогенези тримав у своїй орбіті населення Закарпаття, де впродовж бронзового віку послідовно розвивалися культури Ніршег, Отомань, Фельшесеч-Станове, Гава-Голігради. Носії останньої за доби фінальної бронзи подолали карпатські перевали й долучилися до етнокультурних процесів Карпато-Дніпровського регіону. Карпатський басейн загалом пов'язаний з формуванням фрако-іллірійської гілки індоєвропейських племен.
Зазначимо, що Дніпро не стільки розділяв осередки культурогенези, скільки притягував населення, що жило по обидва його боки. Тому перетікання й перетини культурних впливів і контактів фіксуються в усіх землях вздовж Славутича, від Полісся до Чорного моря, а особливо в Київському регіоні, привабливому для племен на просторі від Донецького кряжу до Карпат.


Создан 13 апр 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником