бабине

 
 

бабине




Результати дослідження відбито у 68 працях. Через опрацювання джерельної бази з 3708 поховань в межах культурного кола Бабине виділено дві культури – Дніпро-Донську (ДДБК) і Дніпро-Прутську (ДПБК), а у складі останньої – три локальні варіанти: Дніпро-Дністровський, Дніпро-Бузький, Дністровсько-Прутський. Бабинська культуроґенеза розглядається в контексті утворення блоку посткатакомбних культур фіналу середньої бронзи, спричиненого глобальною екологічною катастрофою початку середньосуббореального періоду і є стимульованою трансформацією, пов’язаною з імпульсами Кавказького і Карпато-Дунайського осередків культуроґенези. Хронологічні межі культурного кола Бабине – 2200-1750 рр. до Р.Х. (14С cal). Історична доля бабинських культур пов’язана зі зрубною, сабатинівською та східнотшинецькою культурами.

У дисертації подано теоретичне і методичне обґрунтування, а також практичну реалізацію наукового завдання, спрямованого на розв’язання проблеми культурно-таксономічної, хронологічної та історичної оцінки археологічного феномену Бабине, що виступає невід’ємною складовою блоку посткатакомбно-постшнурових утворень бронзового віку Європи.

Головні результати проведеного дисертаційного дослідження зводяться до наступних положень:

1. Сукупність археологічних пам’яток, що традиційно розглядалась в контексті культури багатоваликової кераміки або бабинської культури, за своїми кількісними й змістовними характеристиками вже не відповідає параметрам і критеріям археологічної культури, а тому вимагає підвищення свого таксономічного рангу до надкультурного. Тому пропонується розглядати цю сукупність в рамках трирангової системи: культурне коло – археологічна культура – локальний варіант. В межах культурного кола Бабине виділено дві культури – Дніпро-Донську бабинську (ДДБК) і Дніпро-Прутську бабинську (ДПБК). Перша з них є суцільним і гомогенним археологічним утворенням, а друга демонструє локальну (локально-хронологічну) неоднорідність. Відтак у складі ДПБК виокремлюється три локальні варіанти – Дніпро-Дністровський, Дніпро-Бузький і Дністровсько-Прутський. Запропонована культурно-таксономічна схема може бути уточнена чи скорегована подальшими дослідами. Крім цього, в межах культурної області Бабине виділяється декілька периферійних груп/типів пам’яток: Євпаторійська, Деснянсько-Сеймська, Наддніпрянсько-Прип’ятська, Подільсько-Волинська. Таксономічний ранг і статус цих утворень наразі залишається невизначеним або дискусійним.

2. Періодизація та відносна хронологія структурних одиниць культурної області Бабине засвідчує їхню нерівночасність. Найдавнішим, а відтак первинним, утворенням виступає ДДБК. Оформлення локальних варіантів ДПБК також відбувалося не зовсім синхронно. Раніше за інші, наприкінці ІБ періоду ДДБК, складається Дністровсько-Прутський варіант. Дніпро-Дністровський та Дніпро-Бузький варіанти оформлюються одночасно з ІІА періодом ДДБК. З’явившись раніше, ДДБК і зникає швидше за ДПБК – на початку ІІІ етапу.

3. В системі відносної хронології півдня Східної Європи культурне коло Бабине наслідує строкатий пізньокатакомбний горизонт і разом з іншими утвореннями (воронезькою та лолінською культурами, криволуцьким культурним типом, кубанською групою фіналу середньої бронзи) складають блок посткатакомбних культур Чорноморсько-Каспійської області. Різною мірою одночасними Бабиному є пізня гінчинська та тріалетська (“квітучої пори”) культури Кавказу, вольсько-лбищенська, шагарська, ДВАК, синташтинська. На західному фланзі, в Карпато-Подунав’ї та Середній Європі, різним етапам Бабине частково або повністю відповідають культурні утворення, що існували протягом періодів BА1b–BА2a (за П. Рейнеке) або FD–II-III (за Б. Хензелем). У свою чергу бабинські культури поступово, зі сходу на захід, змінюються утвореннями пізньобронзового віку – покровською та бережнівсько-маївською зрубними, сабатинівською культурами та східними групами тшинецького культурного кола. Абсолютна хронологія культурного кола Бабине визначається в межах 2200-1800 рр. до Р.Х. (cal 14C).

4. Процес бабинського культуротворення розглядається в безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з найбільш масштабною за другу половину голоцену екологічною катастрофою, що спричинила вимушені трансформації в “пізньокатакомбному” та “пізньошнуровому” середовищі Східної Європи: зміну господарсько-культурних типів, переорієнтацію в товарообмінних і культурних контактах, а відтак послаблення або розрив традиційних зв’язків, занепад чи навіть деструкцію потестарних структур, вірогідну духовну депресію та релігійно-ідеологічну революцію. Внаслідок цього були створені передумови переходу до наступної доби, якій відповідає хронологічний горизонт посткатакомбних/постшнурових культур, до якого належать утворення культурного кола Бабине. Важливою складовою цих перетворень слід визнати певний ренесанс давніх “ямних” традицій (зокрема в релігійно-ідеологічній царині), перерваних добою “катакомбного середньовіччя”.

5. Насамкінець окреслено певну дослідницьку перспективу у вивченні археологічного феномену Бабине, яка вимальовується в уточненні таксономічного статусу/рангу регіональних груп пам’яток, опрацюванні й узагальненні корпусу джерел бабинських поселень, зосередженні зусиль на проблемі синхронізації бабинських культур з археологічними утвореннями Карпато-Подунав’я, поповненні бази 14С дат для культурного кола Бабине. Реалізація цих перспективних завдань і проектів у галузі археології перехідної доби від середньої до пізньої бронзи створить об’єктивні умови для виходу на якісно новий рівень досліджень, спрямованих на комплексну реконструкцію історико-культурних процесів, що відбувалися на півдні Східної Європи і сусідніх регіонів наприкінці ІІІ – на початку ІІ тис. до Р.Х.



Создан 13 апр 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником