1-2 лекції

 
 

1-2 лекції




20
Лекція 1
ПРОБЛЕМА ПОХОДЖЕННЯ МИСТЕЦТВА
Відкриття пам'яток первісного мистецтва. Проблема їх атрибуції. На шляхах
пошуку образу. Перші спроби неандертальців. Прамистецька доба в історії людства.
Феномен первісного мистецтва. Мистецтво як родова ознака Людини розумної. Гіпотези
походження мистецтва. За підказками природи. Натуральний макет. Трафарет. Релігійна
(магічна) природа мистецтва. Статева (еротична) природа мистецтва. Утилітарно-
естетичні важелі творення феномену мистецтва. Мистецтво як вияв нового рівня якості
життя.
„... палеолітичне мистецтво володіє виключною художньою досконалістю, й у цій
своїй якості порівняне не з мистецтвом малих народів, а з мистецтвом нового часу"
(Грийерьев, 2007, с. 19).
1. Відкриття пам'яток первісного мистецтва.
Перші звістки про пам'ятки первісного мистецтва пов'язані з добою Відродження.
Так, давні розписи відомі в Іспанії принаймні з XV ст., коли в печерах зі зображеннями
коней поблизу від Валенсії місцеві мешканці відправляли певні ритуали. Майбутній папа
Каллікст III заборонив ці поганські дійства.
1575 р. Франсуа де Бьельфор відкрив печеру Руфіньяк у Франції й повідомив про
зображення тварин на стінах її в декількох місцях. Проте, усвідомити давність та значення
цього відкриття у XVI ст. звичайно ж ще не могли.
Серед відносно ранніх відкриттів пам'яток первісного мистецтва не можна не
згадати про повідомлення акад. П. Кьоппена до Археологічної комісії в СПб. щодо
наявності „письмен" на брилах Кам'яної Могили біля Мелітополя.
Феномен первісного мистецтва доби пізнього палеоліту відкрито в результаті
інтенсивного вивчення палеолітичних пам'яток Франції у середині XIX ст.
Спочатку була т. зв. "битва на р. Соммі" в результаті якої відкрито і дано
періодизацію палеоліту Франції Буше де Пертом (30-50-ті рр. XIX ст.).
1853 р. головний інспектор історичних пам'яток Франції Проспер Меріме
розпізнав кам'яний вік різьбленої кістки оленя із зображенням лані з любительских
розкопок палеолітичної стоянки в гроті Шаффо у 1834 р. Таке визначення заперечив
видатний данський археолог Й.-Я. Ворсо. Тому знадобилося ще 35 років для остаточного
утвердження палеолітичного віку цієї знахідки.
1840 р. - знахідка у Вейр'є біля Женеви "жезлу начальника" на якому лише через
28 років побачили малюнок.
1862 р. - зораження мамонта та списометалка із зображенням ноня знайдені у гроті
біля Бюрнікеля (Франція), проте дирекція Лувру відмовилася від їх придбання,
побоюючись підробки.
1869 р. - перші верхньопалеолітичні художні знахідки у Бельгії.
60-ті рр.ХІХ ст.: зусиллями франц. археологів Е. Ларте та Г. Крісті було доведено,
що в палеоліті таки існувало художнє різблення на кістці.
1863 р. Ларте та Крісті починають стаціонарні розкопки в долині р. Везери, в
провінції Дордонь (печери Лез-Ейзі, Ле Мустьє, Ля Мадлен, Ложері). Зайдено в
21
археологічному контексті десятки жудожніх творів малих форм, вражаючих художньою
довершеністю. Серед них і знамените зображення мамонта з печери Ла Мадлен.
Впродовж 1871 р. відкриття пам"яток та артефактів палеолітичного мистецтва
набуває євразійського масштабу. Зокрема, французький археолог Пьєтт починає розкопки
в Піренеях (гроти Лорте, Арюді, печера Мас д'Азіль в Ар'єжі). Виявлено сотні
неперевершених художніх творів.
1871 р. - розкопки в Ментоні (Італія) де вявлені палеолітичні поховання, а згодом і
знамениті жіночі статуетки (1884 та 1896 рр.).
1871 р. - знахідка різбленої кістки у Мамонтовій печері поблизу від Кракова у
Польщі.
Тоді ж відкрито стоянку Гінці попід Лубнами на Полтавщині, дослідження якої
триває й понині (Г. Кірьяков, Ф. Камінський).
1871 р. геологи І. Перський та А. Чекановський знаходять зразки палеолітичного
мистецтва при будівельних роботах в Іркутську на сході Сибіру.
По тому відкриття зразків щонайдавнішого мистецтва набувають лавиноподібного
характеру. Проте до визнання та усвідомлення віку та історичної ваги цих знахідок було
ще надто далеко.
70-ті рр. - знахідки у печері Бича Скеля в Моравії.
1873-74 рр. К. Мерк здійснює розкопки в печері Кесслерлох у Швейцарії де
знаходить зображення північного оленя, що пасеться. Але той же Мерк стає жертвою
підробок, які підкинули йому в розкоп робітники. Підробки були опубліковані й швидко
розвінчані, оскільки натурою для них слугували малюнки з відомої дитячої книжки. Це
був удар по печерному мистецтву і серед німецьких археологів тривалий час панувало
скептичне ставлення до палеолітичних шедеврів.
1876 р. - знахідки творів мистецтва у Німеччині біля м. Ульм та на Британських
островах у печері Робін Гуда.
1877 р. на антропологічному конгресі в Констанці (Німеччина) велася велика
дискусія щодо справжності витворів палеолітичного мистецтва, захисником якого
виступив геолог А. Гейм, що брав участь у розкопках у Кесслерлосі. До речі походження
топоніму Берлін - Барліг від якоїсь Ведмежої печери.
Ще драматичнішим стала історія відкриття печерного живопису. 1875 року граф М.
Саутуола, археолог-дилетант, почав розкопки у печері Альтаміра на півночі Іспанії,
випадково знайденій місцевим мисливцем. 1878 р. дочка графа Марія, пройшовши далі
печерою, побачила на стелі химерні зображення тварин:
- Торос, пінтадас торос! (Бики, намальовані бики!), - вигукнула дитина.
Граф Саутуола відірвався нарешті від землі і звернув увагу на численні зображення
бізонів, коней та інших верхньопалеолітичних тварин. Він знаходить у печері поклади
вохри, якою користувалися давні художники. Давність художніх панно Альтаміри
підтверджує геолог X. Віланова. З'являються сенсаційні газетні публікації. Печеру
відвідує король Іспанії Альфонсо XIII. 1880 року Саутуола публікує книгу, присвячену
унікальній печері з верхньопалеолітичним живописом. Проте тоді ж на науковому
конгресі в Ліссабоні, де зібралися перші особи тогочасної археології, фрески Альтаміри
було визнано фальсифікацією. Вчені навіть відмовилися від запланованої екскурсії до
тепер вже скандально відомої печери. 10 років іспанці боролися за визнання Альтаміри,
але марно. Саутуола, зрештою, пішов з життя у розпачі, ображеним та невизнаним.
Французи пройшли до відкриття наскельного живопису своїм тернистим шляхом.
Ще у 1864 р. місцевий житель показав археологові Ф. Гаррігу малюнки "Чорного салону"
в печері Ніо, але дослідник лише поставив перед собою питання: "Хто б це міг їх
зробити?". Для задовільної відповіді на нього знадобилося ще 42 роки.
22
1878 р. Л. Широн знайшов різьблені малюнки в гроті Шабо, але ідентифікували їх
лише після 1928 р.
1883 р. Ф. Дало помітив малюнки в гроті Пер-нон-Пер, але не надав їм значення.
1895 р., досліджуючий недоступний до того сучасній людині грот Па-Мут біля Лез-
Ейзі, Е. Рів'єр відкрив гравірування та малюнки на скелястих стінах печери, закупореної
культурним шаром доби верхнього палеоліту. Лише тоді згадали про Альтаміру. Проте ще
в 1901 р. юний А. Брейль, досліджуючи печеру Мас д'Азіль, не звернув увагу на
гравіровки та смуги вохри на стінах, позаяк вважав їх пізніми. Він і не здогадувався, що
наукове вивчення цих панно принесе йому світове визнання й славу в майбутньому.
Лише 08 вересня 1901 р. фатальне коло невизнання було розірване, коли Д.
Пейроні, Л. Капітан та А. Брейль відкривають печеру Комбарель з верхньопалеолітичним
живописом.
У 1902 році виходить друком стаття Е. Картальяка "Покаяння одного скептика". В
ній авторитетний вчений визнавав давність фресок Альтаміри та помилковість своєї
позиції щодо відкриття Саутуоли в Ліссабоні 1880 року. Відтоді розпочалося планомірне
вивчення верхньопалеолітичного мистецтва, накопичення джерельної бази, розширення
географії палеолітичного мистецтва, одним з регіонів якого стає на межі століть Україна
(Кам'яна Могила біля Мелітополя, стоянка Гінці біля Лубен, Кирилівська
пізньопалеолітична стоянка в Києві та Мезин на Десні). Наступного тижня в Чернігові має
відзначатися 100 років дослідження Мезинської пізньопалеолітичної стоянки.
Рецидив недовіри до палеолітичного мистецтва спалахнув у Радянському Союзі в
роки сталінської повоєнної реакції, коли різного роду чортівню було піднесено до рівня
державної політики. 1953 року такий собі товариш Астахов захистив докторську
дисертацію, де доводив, що високе мистецтво верхнього палеоліту є мистифікацією та
інтригою французьких попів. Мався на увазі передовсім абат Брейль. Втім, по смерті Й.
Сталіна, сумніви щодо реальності мистецтва верхнього палеоліту зникли навіть в СРСР.
Видати своє кон'юнктурне дослідження Астахову так і не вдалося.
З остаточним науковим визнанням віку об'єктів давнього мистецтва нові відкриття
посипалися як з рогу достатку. Вже на 1906 р. стала відомою 21 "прикрашена печера", а
ще за 4 роки кількість печерних комплексів досягла сорока. Загалом 73 печери досліджено
на початок 50-х рр., а ще за 10 років - 120. Печери з живописом виявлені у Грузії,
Туреччині, Кореї, на Сицілії та Уралі (Капова печера). Нині відомо близько 300 печер з
давніми зображеннями. Проблема вивчення верхньопалеолітичного мистецтва набуває
євразійського розвою, вийшовши за межі франко-катабрійського регіону. Останній, поза
тим, лишається найпотужнішим осередком первісного мистецтва й понині.
Процес відкриття та дослідження щонайдавнішого мистецтва триває й понині. Так,
на середину 90-х рр. XX ст. зроблено важливі відкриття у печері Шове (Франція), де
виявлено найдавніші панно палеолітичного живопису, що датуються добою Оріньяку (32-
30 тис. років тому). Датування здійснене методом 14-С, що ніби-то переконує в його
правдивості. Вже на початку III тис. видано зразки палеолітичного мистецтва з печери
Фумано в Італії, які розглядають як новий центр палеолітичного мистецтва.
2. Методи вивчення та класифікації первісного мистецтва.
Серед методів вивчення ПМ виділяють наочний, що йде від змісту мистецького
твору та порівняльний, який передбачає порівняння творів між собою з виходом на
конкретні художні стилі з подальшою систеватизаціїю зразків ПМ.
Історично первісне мистецтво поділяється на мобільне (рухоме) мистецтво малих
форм та монументальне. Перше - переважно пов'язане із стоянками, а друге - з печерами.
Обидва ці напрямки досить умовно називають, відповідно, "жіночим" та "чоловічим".
23
Інша класифікація стосується формальних різновидів зображень: а) фігуративні
"реалістичні" чи "натуралістичні" (сюжетні); б) знакові геометричні; в) ритмічно-
орнаментальні; г) абстрактні. Слід зазначити, що на практиці має місце поєднання кількох
чи навіть всіх форм образотворчого мистецтва на окремих панно та зразках мобільного
мистецтва (статуетках). Спостерігається своєрідне "перетікання" фігури в знак, знаку в
орнамент, а останнього - в абстрактну композицію і навпаки.
Вражає розмаїття технічних прийомів творчості: поліхромний та монохромний
розпис ("фрески"), графіка, різьблення, рельєф, трафарет, скульптура, використання
природних форм для творення образів.
Нарешті піддається класифікації тематика первісного мистецтва: анімалістична
(тваринна), антропоморфна (жіноча, чоловіча). А. Леруа-Гуран провів розподіл знаків на
"жіночі" та "чоловічі". Спостерігаються повторювані комбінації тем та знаків на
живописних та скульптурних композиціях.
3. Проблема походження мистецтва.
Ця тема є найдискусійнішою і такою, що не має задовільного розв'язання.
Рання фаза верхнього палеоліту (шательперрон - 37-32 тис. р. тому) ще не має
виразних зразків мистецтва.
Час виникнення мистецтва визначається появою в Європі Людини розумної та
добою Оріньяка (32-27 тис. р. тому), що переконливо доводять матеріали досліджень у
печері Шове.
Поява скульптури пов»язана з добою граветту (27-22 тис. р. тому).
Розквіт вп мистецтва - доба мадлену (17-10 тис. р. тому).
Місце виникнення - франко-кантабрійська область Західної Європи, де виявлено
275 печер із зображеннями з 300 відомих. Проте, існують і міграційні версії появи
мистецтва на Заході, зважаючи на те, що неоантропи (Гомо сапіенс) розселилися на
терени Європи з Африки через Передній Схід та Балкани. Проте на шляхах міграції
неоантропів зразків щонайдавнішого мистецтва поки що не виявлено.
Г. Григор»єв (2007) пропонує виділяти два/три осередки походження мистецтва:
франко-кантабрійський (монументальний живопис); центральноєвропейський
(скульптура) та, можливо, північноіталійський (печера Фумано).
Наведу широко цитовану тезу антрополога Я. Рогінського, що, "мабуть, мистецтво
глибше різнить початок пізнього палеоліту від кінця мустьє, ніж техніка виготовлення
знарядь" (Рогинский, 1965, с. 152).
Доба мустьє з її неандертальцями залишається домистецькою, хоча і з проявами
духовності, поховальних ритуалів, вірувань, окремих знаків та накреслень. У печері зі
зразками первісного мистецтва в області Перігорд (Франція) знайдено уламки черепа
неандертальця. Але нині встановлено, що найпізніші неандертальці співіснували досить
тривалий час з неоантропами, десь до 28 тис. років тому.
Отже, висновок, що мистецтво і загалом духовна культура формуються лише з
появою Людини розумної - неоантропа - репрезентанта оріньякської індустрії обробки
кременю залишається в силі.
Проте знання часу, місця, антропології та умов життя кроманьйонців ніяк не
полегшують проблеми походження мистецтва. Тому існує декілька археологічних гіпотез
походження образотворчого мистецтва, що виходять з аналізу конкретних артефактів.
Серед них найбільш відомі:
а) "підказка" природи (Буше де Перт);
б) теорія руки (трафарету) (Люке);
в) теорія "макаронів", гриффади (школа А. Брейля);
24
г) натуральний макет, печерний медвідь як образний архетип первісного мистецтва
(А. Столяр);
д) визнання феномену первісного мистецтва, без конкретизації його генези.
Існують комбінації перерахованих теорій, але бракує конкретних фактів для
конструювання переконливої гіпотези.
Додатковою інформацією в пошуках версії походження мистецтва є хронологія
кольорів, встановлена філологами. Спочатку люди виділили для себе чорний та білий
кольори (темний-світлий). Далі - червоний, потім жовтий та зелений, а наостанок - синій.
Свої гіпотези походження мистецтва висловлюють історики, філософи, психологи
та навіть лікарі. Тому має місце ще низка гіпотез, систематизована російським
дослідником А. Єремеєвим ще в 70-ті рр. XX ст.:
а) теорія гри (Ф. Шіллер, Г. Спенсер, К. Бюхер). Суть її в тому, що наскельні
зображення є ігровими повтореннями для задобрення тієї робочої операції, яка щойно
виконувалася;
б) теорія художнього інстинкту, згідно якої мистецтво виникло стихійно,
несвідомо, інстинктивно (М. Вебер, Ланге, Р. Гюнтер та ін.);
в) еротична теорія: мистецтво, як засіб приваблювання осіб протилежної статі, що
розвинулося з розфарбовування самих себе - такого собі боді-арту (М. Нардау);
г) теорія наслідування - зі співу птахів, повторювання спритних рухів звіра чи
людини, через таку імітацію виникла музика та наскельні зображення;
д) ідеократична теорія, за якою мистецтво є плодом людського розвитку (Л. Юрд);
є) теорія ілюзіонізму - прагнення художника вивести глядачів зі світу природи у
світ власних образів (К. Ланге);
є) лінгвістична теорія - намагання записати першослово породило малюнки,
піктограми з яких і розвинувся живопис (Спенсер, Штумпф, Тард та ін.);
ж) метафізична - мистецтво виникло в процесі самопізнання;
з) додамо новітню внутрішньооптичну теорію американських вчених (К. Тайлер,
Дж. Д. Льюїс-Вільямс, Т.А. Доусон). Згідно до неї мистецтво виникає як результат
втілення шаманами внутрішньооптичних образів, що спливають у мозку людини в стані
наркотичного сп'яніння. Українська дослідниця М. Сергеєва застосувала цю теорію для
тлумачення окремих абстрактних петрогліфів Кам'яної Могили.
Є тиакож мелодійна, географічна та інші менш обгрунтовані теорії походження
мистецтва.
Гострі дискусії на царині походження та особливостей первісного мистецтва, його
мистецької якості як такої тривають з не меншим темпераментом ніж 100 років тому.
Оглядова стаття Г. Григор'єва (Луганськ, 2007) з аналізом сучасних тенденцій у вивченні
первісного мистецтва.
4. Важелі творення раннього мистецтва:
а) формування Людини розумної як біологічного виду;
б) мова як засіб спілкування між людьми;
в) духовність, що виявляється в певній релігійній системі; (наведемо тут
міркування відомої художниці «срібного віку» Н. Гончарової: «Релігійне мистецтво -
найвеличніше й найдостовірніше, бо базується на вірі», а все первісне мистецтво було
релігійним);
г) міфологізація життя;
д) громадський запит на образне оформлення пануючих міфів - матеріалізація ідеї;
є) канонізація образів, тем та сюжетів;
є) ситемна їх подача у печерному святилищі-храмі;
25
ж) виникнення стилів та стильові особливості витворів мистецтва, що й робить їх
дійсно мистецькими шедеврами. Еволюція стилів спостерігається вже у мистецтві
верхнього палеоліту.
5. Поліпшення комфортності життя.
Новий стиль життя у "прикрашених" печерах та житлах є відбиттям природного
потягу людини до красивого. Декоративне оформлення інтер'єрів печер та екстер'єрів
жител. Естетичні потреби суспільства загалом.
25
Лекція 2
МИСТЕЦТВО ПІЗНЬОГО ПАЛЕОЛІТУ, МЕЗОЛІТУ, НЕОЛІТУ
20 000 років мистецтва в Україні. Комплекси верхньопалеолітичного мистецтва на
теренах України: Кирилівська стоянка у Києві, Мезин, Межиріч, Добранічівка, Кам'яна
Могила. Форми раннього мистецтва: монументальне, скульптура малих форм, гравіровки.
Теми палеолітичного мистецтва: образ жінки, образ звіра, житло. Декоративне мистецтво.
Архітектура. Музика і танок. Мистецькі здобутки мисливців на оленів та рибалок
мезоліту. Людина з луком як центральна постать сюжетних композицій. Кам'яна Могила.
Баламутівська печера. Мистецькі потуги перших землеробів та скотарів неоліту.
Відродження декоративного митецтва. Умовні образи доби: жінка-мисливець
(Праартеміда), птах, риба. Різьблення на кістці. Образ бика.
1. Відкриття мистецтва верхнього палеоліту.
1837 р. - перше повідомлення акад. П.Кьоппена про "писмена" Кам'яної Могили.
1873 р. - відкриття палеоліту в Україні: стоянка Гінці під Лубнами на Полтавщині.
1890 р. - перше наукове обстеженя КМ проф. М.Веселовським.
1934 р. - поновлення робіт на КМ В.Даниленком. Його ж роботи 1947, 1971 та 1973 рр.
1951-57 рр. експедиція М.Рудинського на КМ.
1961,1963 роботи В.Гладіліна на КМ.
Від 1983 р. експедиції Б.Михайлова на КМ.
Від 1986 р. КМ - державний Історико-археологічний заповідник.
4 монографії із публікаціями малюнків КМ.
1900 р. - В.Хвойка знаходить бивень мамонта з абстрактною гравірованою
композицією на Кирилівській стоянці у Києві.
1906 р. відкриття Мезинської стоянки. Розкопки Ф.Вовка від 1908 р.
1912 р. доповідь Ф.Вовка про жіночі статуетки з розкопок стоянки Мезин на
в Женеві.
1954-61 - розкопки І.Шовкопляса та І.Підоплічка в Мезині, фіксація житлових
комплексів. 50-70-ті - розкопки О.Черниша на Середньому Дністрі в Молодовому.
1981 - монографія С.Бібікова щодо інтерпретації знахідок з Мезина.
70-80-ті рр. XX ст. - розкопки Межирича та Добранічівки.
90-ті рр. мистецтвозначі дослідження Л.А.Яковлевої.
Початок III тис. - мистецтвознавчі розвідки В.С. Вєтрова.
Загалом нині можна говорити про дві великі зони в розвитку первісного мистецтва
на теренах України — північну, пов"язану з культурами мисливців на мамонтів, та
південну, репрезентовану культурами мисливців на бізонів
2. Тематика фігуративного мистецтва.
Прикладні види мистецтва: архітектура, скульптура, живопис, графіка.
Анімалістична тема. Тема звіра.
Тема жінки: мезинські "пташки"; жінки з Межиріча та Добранічівки. Рогалик-8а.
Втілення жіночого образу умовно-схематичного напряму. Поліейконічнічть жіночих
статуеток з Мезина. Мезинська школа верхньопалеолітичного різьблення.
"Чаклун" з печери Чаклуна КМ
Тема житла. Межиріч - кістка тварини з гравірованою панорамою стійбища.
26
3. Орнаментально-декоративні композиції.
Браслети з Мезина - найдавніший меандр, шумливий браслет, оздоблення кісток
мамонта. Схожість меандру з структурою бивня у поперечному розтині. Спостереження
В.І. Бібікової. Мезинськи меандри в контексті походження свастики.
Абстрактна композиція з Кирилівської стоянки. Спроби раціонального
тлумачення як карти певної місцевості.
Система первісного мистецтва України (образ, композиція, ансамбль).
Чуринги КМ.
Архітектура жител з кісток мамонта - декоративний ефект конструкції.
Акторська творчість: мовна, музична, танцювальна, лицедійна.
Міфологічні стосунки людей із зовнішнім світом.
Музика. Флейта з Молодова.
Мезинський палеолітичний оркестр.
Людина, що співає з Городка.
Танок.
Своєрідність верхньопалеолітичного мистецтва України. Мезинська школа.
Молодове. Кам'яна Могила.
Рогалик на Луганщині - нововідкритий осередок верхньопалеолітичного
мистецтва.
4. Світовий контекст мезолітичного мистецтва України.
Доба мезоліту (IX-VII тис. до н. є.) припадає на постльодовикову добу (голоцен) і
ніби підводить рису вражаючому мистецтву верхнього палеоліту. В умовах загального
потепління художники виходять з печерних глибин і починають творити попід скельними
навісами, а то й просто неба. Зникають, разом з відповідними видами фауни, такі
популярні образи верхньопалеолітичної фауни як мамонт, бізон, північний олень.
Здрібніння об'єктів полювання (благородний олень, зубр, лось, кабан, козуля, дрібні
тварини та водоплавні птахи) змушувало людей вести більш мобільний, динамічний
спосіб життя в умовах кризи мисливського господарства, що загострювалася.
Нове життя породжувало нове мистецтво - більш жваве й динамічне, насичене
безперестанним рухом. Епіцентр мезолітичного мистецтва пересувається з франко-
кантабрійського регіону на східне та південне узбережжя Піренейського півострова (т.
зв.Левант). Там виявлено 40 місцезнаходжень, де зафіксовано близько 70-ти ніш та навісів
із зображеннями. Найцінніші панно зосереджено в ущелинах Вальторта, Гасулья у
провінції Кастільйон, а також у Кантос де ла Візера. Зображення виконувалися чорною
або червоною фарбами, зрідка - комбіновано.
Головною постаттю мезолітичного мистецтва стає мисливець (людина з луком), що
демонструє свою доблесть у війні та полюванні. Мистецтво верхнього палеоліту, за всієї
барвистості та масштабності образів лишалося статичним, фактично позбавленим руху.
Мезолітичні панно вражають динамікою, контактністю всіх персонажів, що діють на
зустрічних курсах. Фігури людей і тварин невеликі (максимум - 75 см), граціозні,
неповторні, за всієї стилістичної єдності. В окремих композиціях відчувається глибина,
перспектива. Не можна сказати, що мистецтво мезоліту поступається попередній добі
мадлену. Воно просто інше. Крім війни та полювання значна увага приділялася
зображенню масових ритуальних дій, танців - зокрема.
Зразки монументального мистецтва виявлені також на півночі Африки, в
Азербайджані (Кобустан), Індії.
Мистецтво малих форм (мобільне) репрезентоване фарбованими вохрою гальками.
На площину камінців наносилися елементарні знаки: лінії, хрести, напівкола, диски тощо.
27
Унікальною є дерев'яна чоловіча статуетка з Фалькерака (Голландія) висотою 12,5 см.
5. Пам'ятки мезолітичного мистецтва України.
Зразки мезолітичного мистецтва на теренах України виявлені на Кам'яній Могилі,
у печері біля с. Баламутівки на Дністрі, біля с. Рогалик на Луганщині та з стоянок Балін-
Кош Ай-Петринської яйли у Криму, Мирне на Одещині, Студенок на Десні та в
Надпоріжжі (о-в Шулаїв, Огрінь-8). Пам'яток зовні небагато, але достатньо для
визначення певних стильових особливостей мезолітичного мистецтва України.
Зберігається поділ на монументальне та мобільне мистецтво. Перше найліпше
репрезентоване зображеннями Баламутівської печери на високому правому березі Дністра
у Заставнівському р-ні Чернівецької обл. 1951 р. печера була відкрита і обстежена
експедицією О.П.Черниша. Художником, що скопіював малюнки, є відомий нині археолог
та громадський діяч Л.І.Крушельницька. Виявлено 60 ділянок з малюнками, нанесеними
чорною фарбою (сажею) на вапнякові стіни печери. Прочитуються антропоморфні та
зооморфні фігури, рослинні мотиви. Стилістично зображення перегукуються з панно
Іспанського Леванту, поступаючись їм у виразності та художній довершеності. Образ
людини з луком чи стрілою був центральним у Баламутівці. Часто це рогата людини,
архетип якої проглядається у знаменитому зображеннч маскованого мисливця з печери
Три Брати у Франції. У деяких композиціях вбачаються прфільні зображення першої,
прирученої в мезоліті тварини - собаки, хоч О.П.Черниш трактував їх як зображення
вовка. Вік зображень у Баламутівці дослідник визначив як епіпалеолітичний.
На Кам'яній Могилі до кола мезолітичних віднесені два комилекса зображень з
печери 36-6 та з гроту Кози (печера 60). Знову таки ж тут сцени полювання на оленя та
козу людини з луком та виразне зображення жінки, що сидить. Зображення виконано
чорною та брунатною фарбами.
Зразки мобільного мистецтва представлено переважно чурінгами з Балін-Коша,
жіночою статуеткою на гальці з Рогалика На, антропомофною фігурою на кременевій
конкреції з Пісочного Рову та фрагментом профільного зображення тварини з Огрені-8.
Специфічним є оздоблення насічками контуру на зразках мобільного мистецтва.
Вражає чітка, розподілена зонально орнаментика складених наконечників стріл з
Мирного та примітивніше оформлення наконечників з Огрені. Зарубки та навскісні хрести
на цих виробах могли нести не лише орнаментальну функцію, але й вказувати на елементи
лічби.
6. Мистецтво неолітичної доби.
Доба неоліту стала революційною в історії людства. Такі надбання як доместикація
великої та дрібної рогатої худоби, свиней сприяли зародженню скотарства, а пробні посіві
злакових культур — землеробству. Перехід до відтворюючих форм господарювання
розв'язав проблему стабільного харчування чим суттєво поліпшив умови життя. Освоєння
навичок ліплення й випалу посуду не лише поліпшило умови зберігання иа приготування
їжі, але надало людині унікальний і практично невичерпний матеріал для художньої
творчості. Прийоми шліфування твердих порід каменю не лише розширило асортимент та
технічні можливості відповідних знарядь праці, але й відкрило нові можливості художньої
обробки твердих матеріалів.
Поліпшення комфортності життя полягало не лише у якісно новому
збалансованішому харчовому раціоні, а й у переході з печер і наметів до проживання у
стаціонарних спеціально для цього побудованих житлах. У житлах, переважно,
зберігалися зразки неолітичного мистецтва. За цієї доби домінує мистецтво малих форм -
мобільне з центральним образом жінки-матері. Він проходить практично через усі
28
неолітичні землеробські культури Європи і світу, а також дублюється антропоморфним
посудом, який також асоціювався з образом жінки.
Серед явищ неолітичного мистецтва Європи слід сказати про Ліпенський Вир у
Югославії з унікальною круглою антропоморфною скульптурою та Чатал-Гююк у
Туреччині із знаменитим культовим комплексом Великої богині-матері. Вони ніби
задавали напрямки майбутніх творчих пошуків.
7. Неолітичне мистецтво України.
Доба неоліту на теренах України репрезентована понад десятком археологічних
культур, а напрямки художньої творчості стають залежними від від господарчої діяльності
тієї чи іншої АК. Культури західного ареалу (буго-дністровська, лінійно-стрічкової
кераміки, мальованої кераміки та Кереш) започатковують умовно кажучи "землеробську"
мистецьку традицію: плавкі округлі та спіральні композиції часто нанесені на повехню
глини фарбою. Культури скотарської та мисливської спрямованості, значною мірою
орієнтовані ще на привласнюючі форми господарства (сурська, дніпро-донецька,
Маріупольський могильник, лизогубівська), віддавали перевагу горизонтальній
зональності та геометричним композиціям. Цитата з Павла Когана: "Я с детства не любил
овал. Я с детства угол рисовая!».
Образний ряд західних культур обмежувався антропоморфними, переважно
жіночими, статуетками, а південні скотарські племена різьбили фігурки тварин, зокрема -
великої рогатої худоби, започатковуючи скотарські культи і в першу чергу культ бика. Ю.
Панченко простежує стилістично різні типи букраніїв для скотарських та землеробських
племен. Комбіновані (поліейконічні) зображення за схемою жінка-бик з'являються саме за
доби неоліту, удосконалюючись в наступні періоди. Так, стилізована голова бика
трансформується у трон для жіночого божества.
Монументальне мистецтво неолітичної доби репрезентують окремі групи
зображень Кам'яної Могили, які, втім, виділяються не завжди переконливо (інтепретації
Б. Михайлова). Традиційно ж добою неоліту датуються ті брили Кам'яної Могили, де
зображено контури риб, рибальські сіті тощо. Вбачається на окремих брилах і тема
зораного поля. У мистецтво й орнаментику входять образи водоплавних птахів, що й
фіксують окремі зображення Кам'яної Могили. Більш виразно проходить оюраз
"дракона" як низки ромбів, що поєднані поміж собою. На рівень мистецьких виробів
піднімаються т. зв. "човники". Це невеликі видовжені вироби з еліптичною основою,
вирізьблені з тальку. Гребенева верхня частина таких виробів мала досить глибоко
проточений поперечний жолобок. Бічні грані човників іноді орнаменувалися. О.
Бодянський показував мені човник, якому надано образ польової миші. Тобто, форма речі,
іноді підказувала різьб'яреві той чи інший конкретний образ.
Розвій орнаментики на посуді. Від суцільного декорування до зональності.
Маріюпільський могильник - акумулятор мистецьких здобутків неоліту України. З
цієї пам'ятки, а також з могильників Надпоріжжя походять численні зразки різьбленої
плоскої скульптури з кістки. Кістяним виробам надавалася форма тварин (коня, великої чи
дрібної рогатої худоби).
Техніка шліфування твердих порід каменю відкрила перед майстрами нові
можливості творення дизайну здавалося б побутових речей та зброї. Кам'яні сокири, а
особливо - булави. Шліфувадла в Надпоріжжі та на Кам'яній Могилі.
Мистецтво неолітичних племен завершує досить тривалий період творчої паузи,
коли закладався підмурівок злету образної творчості наступної доби енеоліту.



Создан 16 дек 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником